Цель жизни — самовыражение. Проявить во всей полноте свою сущность — вот для чего мы живем. Оскар Уайльд.

Сьогодні ми багато говоримо про рівність. Про рівність прав та обовязків, про те, що кожен з нас рівною мірою може обирати свій шлях у житті, своє місце на планеті, вектор власного розвитку. І якщо ми не заважаємо, не несемо своїми діями загрози іншим людям, відповідно ми в праві розвиватися так, як ми самі вважаємо за потрібне. І коли ми говоримо про права людини, важливо розуміти, що ці права є універсальними, що тут не може існувати «подвійних стандартів».

Нещодавно, ми з друзями відвідали неурядову організацію «Інсайт», що займається підвищенням якості життя ЛГБТКІ — людей в Україні (ЛГБТКІ – лесбійки, геї, бісексуальні, трансгендерні, квір- та інтерсексуальні люди).Там ми зустрілися з активістом організації Юрієм Франком, який відповів нам на деякі питання стосовно прав людини, дискримінації, гендерної рівності, самоідентифікації та становища ЛГБТКІ — людей в нашій державі.

Сидячи в напівтемній кімнаті, ми слухали Юрка та пили чай. Розмова була не з легких. Адже не кожного дня ти чуєш про проблеми людей, до яких раніше ставився досить скептично. Але те, що говорив Юра стосувалося, навіть більше, нашого загального сприйняття толерантності, уміння мислити і ламати загальні стереотипи:

— Наша особистість, наш вибір, вони не зумовлені аналізами, чи формою статевих органів. Коли людина зростає, вона вже сама робить певний вибір, але має бути певний рівень соціальної зрілості, тобто немовля не може таке вирішувати, так само як і батьки дитини робити це за неї.

— Дуже важливо рефлексувати й піддавати сумніву ті норми, які вважаються загальноприйнятими в суспільстві. Тому що , ми багато чого сприймаємо за замовчуванням і тому ми зберігаємо ось ці всі структури дискримінації, які є в суспільстві. І це не тільки по відношенню до ЛГБТ. Це і сексизм, наприклад. Тобто, жарти над жінками, всі ці анекдоти про блондинок. Адже самі жінки над цим сміються, не усвідомлюючи того що це принизливо. Тобто, це сприймається як данність. Щоб я міг всім побажати, так це сумніватися і старатися ставитися до людей, як до рівних, незалежно від того чи відрізняється людина за якою небудь ознакою: раса, сексуальна орієнтація, стать і т. д. Щоб фактор «з ким я сплю», чи що написано у мене в паспорті не впливав на те, як до мене ставляться люди. Щоб мене цінували за мої професійні, особистісні якості. Інше… Яке це має значення.

Від імені авторів хочемо висловити подяку ГО «Інсайт» та безпосередньо Юрію Франку за надану інформацію.

 

Anna Avramenko, Maxim Verteletsky, Анна Моргун, Марта Приріз